Спадщина за кордоном: свідоцтва, заяви й переклади для нотаріуса

Спадщина за кордоном починається не з документів, а з питання про право: за правом якої держави йде справа. У країнах ЄС, де застосовується Регламент № 650/2012, відповідь одна — право держави, у якій спадкодавець мав звичайне місце перебування на момент смерті. Ваше громадянство на це не впливає ніяк. Тобто процедуру веде нотаріус або суд тієї країни, за її правилами, а ваша частина роботи — подати українські документи у формі, яку цей орган приймає. Усе інше в цій темі похідне від цього факту.

Хто вирішує і за яким правом

Регламент ЄС № 650/2012 діє у 25 державах ЄС — поза ним залишаються Ірландія та Данія, а решта країн світу застосовує власні колізійні норми. Базове правило — звичайне місце перебування спадкодавця; при визначенні його орган оцінює обставини життя людини в цілому, а не лише формальну реєстрацію.

Друге правило, яке часто вирішує справу: спадкодавець міг за життя обрати право держави свого громадянства. Якщо людина, що померла в Італії, залишила заповіт із вибором українського права, справа піде інакше. Тому перший документ, який треба знайти, — не свідоцтво про народження, а заповіт, якщо він є.

Практичний висновок: не намагайтеся вести іноземну спадкову справу з України за українською логікою. Українські строки, перелік документів і форма заяв тут не діють.

Європейське свідоцтво про спадкування: що це і чого воно не робить

У межах ЄС існує європейське свідоцтво про спадкування (European Certificate of Succession). Його видає орган держави, де спадкодавець жив, — залежно від країни це нотаріус, суд або інша уповноважена посадова особа. Сенс у тому, що свідоцтво визнається в інших державах ЄС без додаткових процедур.

Два обмеження, про які варто знати відразу. По-перше, воно не обовʼязкове — національні документи про спадкування нікуди не зникли, і в багатьох справах обходяться ними. По-друге, воно не допоможе вам з майном, що розташоване в Україні: там працюють українські правила та український нотаріус.

Що саме просять у вас: три групи документів

Група	Типовий склад	Що з цим робити
Родинний звʼязок	свідоцтво про народження, про шлюб, про зміну імені, рішення суду про встановлення родинних відносин	апостиль Мінʼюсту (або договір), потім переклад
Ваші особисті документи	закордонний паспорт, іноді довідка про місце проживання	переклад; апостиль на паспорт не ставлять
Воля й повноваження	заява про прийняття спадщини або відмову, довіреність на адвоката	форму визначає іноземний орган

Найбільша практична помилка — почати з перекладу. Починати треба з письмового запиту до нотаріуса або суду, який веде справу: який перелік документів, у якій формі засвідчення і якою мовою. Перелік різниться навіть між регіонами однієї країни, і жодна стаття не замінить цієї відповіді.

Апостиль чи договір про правову допомогу

Для українських свідоцтв РАЦС маршрут стандартний: апостиль проставляє Мінʼюст України. Усередині ЄС діє Регламент 2016/1191, який скасував легалізацію публічних документів між державами-членами, але на українські документи він не поширюється — Україна не є державою ЄС, і покликатися на нього не вийде.

Окрема історія — договори про правову допомогу. Україна має такі договори з низкою держав, і Польща серед них: за договором 1993 року документи, складені органами однієї сторони, можуть прийматися іншою без додаткового засвідчення. Проблема в тому, що формулювання неоднозначне, і польські нотаріуси та суди трактують його по-різному: частина приймає документи без апостиля, частина наполягає на ньому.

Що з цим робити по-людськи: запитайте орган, який веде справу, і дійте за його відповіддю. Апостиль коштує менше, ніж зірвана поїздка або прострочений строк. Як влаштована процедура й які відомства її проводять — на сторінці легалізація документів та апостиль; маршрут для конкретного документа покаже визначник маршруту апостиля.

Переклад: присяжний на місці чи нотаріальний з України

Тут немає універсальної відповіді, і бюро, яке обіцяє «переклад, який приймуть будь-де», говорить неправду.

• Польща, Чехія, Німеччина, Італія, Іспанія, Австрія. Діє інститут присяжного (судового) перекладача з державного реєстру. Місцеві нотаріуси зазвичай хочуть переклад саме від нього, і український нотаріальний переклад там не завжди працює.
• Велика Британія, Ірландія, США, Канада, Австралія. Присяжних перекладачів немає; приймають засвідчений переклад із заявою про точність. Правильно оформлений переклад з України тут цілком робочий — як саме його оформити, розібрано в гіді документи для Великої Британії.

Українську частину пакета ми робимо в обох випадках: нотаріально засвідчені копії, маршрут апостиля, переклад англійською там, де його приймають, і узгодження написання прізвищ по всьому пакету. Коли потрібен присяжний переклад на місці — кажемо це прямо, а не продаємо зайве.

Строки: дізнайтеся свій першим

Строки у спадкових справах — єдине, що неможливо виправити. В Україні на прийняття спадщини діє шестимісячний строк з дня смерті, і свідоцтво про право на спадщину видають після його закінчення. За кордоном строки інші, і частина з них коротка: у низці держав заява про відмову від спадщини подається в межах тижнів, а не місяців, і пропущений строк може означати, що ви прийняли спадщину разом із боргами.

Тому перше питання до іноземного нотаріуса — не «які документи», а «який у мене строк і від якої дати він рахується». Переклади й апостилі плануйте вже всередині цього строку, а не навпаки.

Якщо все навпаки: спадщина в Україні, а ви за кордоном

Це поширеніша ситуація, і правила в ній інші. Заяву про прийняття спадщини можна оформити в консульській установі України — тоді документ складається українською і не потребує ні перекладу, ні апостиля. Альтернатива — іноземний нотаріус, але тоді заяву доведеться легалізувати й перекласти українською для українського нотаріуса. Іноземне свідоцтво про смерть у такій справі потребує апостиля й нотаріального перекладу українською.

Докладно про зворотний напрямок — у гідах іноземна довіреність в Україні та іноземне судове рішення в Україні. А як оформити довіреність з України для дій за кордоном — у гіді довіреність з України за кордон.

Типові помилки

• Шукати українське консульство для іноземної спадкової справи. Консульські дії призначені для українських нотаріусів; іноземний орган працює з довіреністю у своїй формі.
• Замовити переклад до апостиля. Штамп — частина документа; переклад доведеться робити повторно.
• Покладатися на договір про правову допомогу без підтвердження. Трактування різняться; питання вирішує орган, що веде справу.
• Прив’язатися до «європейського свідоцтва». Воно не обовʼязкове й не покриває майно в Україні.
• Не узгодити прізвища по всьому пакету. Свідоцтво про народження дівочим прізвищем, паспорт — за чоловіком, іноземні документи — за місцевою фонетикою: без явного ланцюжка нотаріус не побачить звʼязку.
• Дізнатися про строк відмови після його закінчення. Найдорожча помилка з усіх, і вона не виправляється документами.

Що зробити цього тижня

1. Знайдіть заповіт, якщо він є, і зʼясуйте, де спадкодавець мав звичайне місце перебування на момент смерті. Від цього залежить і орган, і право.
2. Напишіть нотаріусу або суду за місцем справи й запитайте три речі: перелік документів, форму засвідчення перекладу й ваш строк.
3. Складіть ланцюжок прізвищ: як ви записані в українських свідоцтвах, у закордонному паспорті та в документах спадкодавця.
4. Паралельно замовте українську частину — апостиль на свідоцтва й нотаріальні копії. Це найдовший етап, і він не залежить від іноземного органу.

Надішліть нам скани українських документів і відповідь нотаріуса — порахуємо переклад саме того, що потрібно, і скажемо, де його робити не варто. Юридичний переклад і нотаріальний переклад робимо щодня: переклад — від 300 грн за сторінку, нотаріальне засвідчення — 400 грн за документ, актуальні суми на сторінці ціни. Оригінали приймаємо в офісі на Ярославовому Валу або Новою поштою, готовий пакет надсилаємо сканами в будь-яку країну.