Судове рішення

Іноземне судове рішення в Україні впирається в один поділ, який плутають майже всі. Рішення, що потребує примусового виконання — стягнення боргу чи аліментів, — вимагає дозволу українського суду. Рішення, що виконувати нічого не треба — про розірвання шлюбу, про встановлення факту, — за статтею 471 ЦПК визнається, якщо це передбачено міжнародним договором або за принципом взаємності. Саме до другої категорії належить більшість справ, з якими приходять люди.

Практичний наслідок: із країнами, де живе більшість української діаспори — Польща, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Угорщина, Румунія — діють договори про правову допомогу, і судова процедура визнання часто не потрібна взагалі. Але установи поводяться по-різному: частина відділів ДРАЦС приймає легалізоване рішення з перекладом напряму, частина вимагає ухвалу українського суду. Тому перше питання завжди до установи, а не до суду.

Що має бути на документі незалежно від маршруту: апостиль (якщо країна не має з Україною договору) і відмітка про набрання законної сили — Rechtskraftvermerk у Німеччині, klauzula prawomocności в Польщі, decree absolute замість проміжного decree nisi у Британії. Перекладається рішення повністю: разом із печатками, службовими відмітками й апостилем. Надішліть скан — скажемо, чого бракує, і прорахуємо вартість за 15 хвилин.