Румунські документи для України: префектура, трибунал, ДРАЦС

Румунський напрямок виглядає простішим, ніж є, рівно до моменту, коли людина зʼясовує, що «поставити апостиль у Румунії» — це не одна адреса, а три різні установи. І обирають між ними не за темою документа, а за підписом на ньому.

Друга особливість цього напрямку: румунська держава видає дуже зручні багатомовні витяги, які для України не варті нічого. Про це нижче — бо саме на них витрачають час найчастіше.

Хто приносить нам румунські документи

• Ті, хто відновив румунське громадянство — румунські свідоцтва, довідки й паспортні документи для подання в Україні.
• Родини — акти про народження дітей, народжених у Румунії, свідоцтва про шлюб і розлучення для ДРАЦС.
• Ті, хто працював у Румунії — довідки про стаж і заробіток для Пенсійного фонду України.
• Спадкові справи — свідоцтва про смерть, нотаріальні акти, судові рішення.
• Бізнес — витяги з торгового реєстру (ONRC), статути й довіреності румунських компаній для українського реєстратора та банку.
• Освіта — дипломи румунських університетів для визнання в Україні.

Три органи апостиля: вирішує підпис

Хто підписав документ	Хто ставить апостиль
Орган цивільного стану, адміністративний орган	префектура повіту (prefectura)
Нотаріус — акти, легалізовані нотаріусом переклади	Палата нотаріусів повіту (Camera Notarilor Publici)
Суд, судовий виконавець, торговий реєстр	трибунал (tribunalul), напрямок Міністерства юстиції

Це той самий принцип, що в Італії з розподілом між Prefettura й Procura della Repubblica: відомство визначає не те, про що документ, а те, чия печатка на ньому стоїть. Помилка з органом коштує поїздки — заяву просто не приймуть.

Заяву в префектуру подають за місцем проживання власника документа або за місцем органу, який документ видав. Румунський консульський портал зазначає, що в окремих випадках звернутися може подружжя власника або родич до другого ступеня — корисна опція, якщо ви вже в Україні, а документ лишився в Румунії.

Апостиль у префектурі, за даними румунських гайдів, безкоштовний. Строки й збори в Палаті нотаріусів і трибуналі відрізняються — уточнюйте в конкретному органі.

Багатомовний витяг: головна витрата часу

Румунія видає extras multilingv — багатомовний витяг з акта цивільного стану за Віденською конвенцією 1976 року. У державах-учасницях його приймають без апостиля й без перекладу, і це справді зручно.

Україна до цієї конвенції не приєдналася. Те саме з багатомовними стандартними формами Регламенту ЄС 2016/1191 — вони працюють між державами ЄС.

Отже, для ДРАЦС, нотаріуса або реєстратора в Україні багатомовний витяг:

• не скасовує апостиль — приймаюча установа дивиться на штамп, а не на мови в шапці;
• не скасовує переклад — української серед мов форми немає;
• корисний лише перекладачеві — структура «поле за полем» зменшує ризик помилки.

Якщо ви вже замовили багатомовний витяг — не викидайте його, але не розраховуйте, що він щось зекономив. А якщо ще не замовили й документ іде в Україну, замовляйте звичайне свідоцтво (certificat) або повний витяг: саме з ними працює ДРАЦС.

Чи потрібен апостиль узагалі

Між Україною та Румунією діє Договір про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах: підписаний 30 січня 2002 року, ратифікований Законом України № 2822-IV, за даними правових баз чинний з 2006 року. В українських переліках він стоїть серед договорів, що звільняють офіційні документи від легалізації. Поверх нього з 9 лютого 2023 року діє постанова КМУ № 107: під час воєнного стану і ще 6 місяців після нього документи приймаються без спеціального посвідчення, якщо така практика існувала станом на 24 лютого 2022 року.

І водночас усі комерційні сторінки однаково продають апостиль як обовʼязковий. Причина не в змові, а в застереженні Мінʼюсту: формулювання статей у різних договорах неоднакові, частина з них охоплює лише документи, якими обмінюються компетентні органи сторін, а там, де договір не працює, діє принцип взаємності — і документ приймають лише з апостилем або консульською легалізацією.

Практичне правило. Спитайте установу, і бажано письмово. Немає відповіді — робіть апостиль. Він ніколи не буває помилкою; він буває зайвим.

Свідоцтва до 1998 року

Румунські розʼяснення обмежують апостилювання оригіналами свідоцтв цивільного стану, виданих після 1998 року. Старіший бланк штамп не отримає. Вихід той самий, що з радянськими бланками в Україні: замовити в примарії за місцем реєстрації події нове свідоцтво й апостилювати його. Це окремий крок і окремий час — закладайте його в план, особливо якщо подання в Україні має строк.

CNP, діакритика і два написання одного прізвища

Румунські документи несуть CNP (cod numeric personal) — 13-значний персональний код, у якому зашифровані стать і дата народження. У перекладі він переноситься символ за символом: українська установа звіряє людину за ним так само, як за іменем, і одна переставлена цифра дає розбіжність.

Друга поломка — діакритика: ă, â, î, ș, ț. Типові сценарії:

• «ș» і «ț» набрано з седилем замість коми (ş, ţ) — у різних документах виглядає як різні літери, а у відсканованому тексті іноді зникає взагалі.
• Румунізоване імʼя. У румунському свідоцтві Олена цілком законно стає Elena, а прізвище може бути записане румунською орфографією. Для ДРАЦС це інша особа, якщо в українському паспорті інакше.

Про те, як українські установи дивляться на розбіжності в написанні й що з ними робити, ми написали окремо: різне написання прізвища в документах. У перекладі ми тримаємо написання, яке вже є у ваших українських документах, і не змінюємо його між замовленнями.

Румунське чи молдовське

У прайсі це один рядок — румунська (молдовська) мова. У процедурі — дві різні держави. Румунський документ апостилює румунський орган; молдовський — молдовський, і в України з Молдовою власний договір про правову допомогу, на статтю 15 якого Мінʼюст посилається прямо. Маршрут будується окремо, навіть якщо перекладач один. Якщо не впевнені, який у вас документ — надішліть скан, це видно з бланка.

Судові рішення й корпоративні витяги

Румунське судове рішення не стає чинним в Україні від самого перекладу: для нього є окрема процедура визнання, і ми розібрали її в статті іноземне судове рішення в Україні. Витяги з ONRC і статути румунських компаній ідуть у загальну логіку корпоративних документів з ЄС — корпоративні документи з ЄС для України, де описано, що реєстратор перевіряє в перекладі витягу.

Чого вимагає український закон від перекладу

Українська установа приймає іноземний документ з перекладом українською, вірність якого або справжність підпису перекладача засвідчено в установленому порядку. На практиці для ДРАЦС, нотаріуса, реєстратора й суду це нотаріальне засвідчення перекладу. Румунська traducere legalizată, зроблена в Румунії, українського нотаріуса не замінює: він засвідчує переклад перекладача, чию кваліфікацію може перевірити.

Переклад з румунської (молдовської) — від 450 грн за стандартну сторінку (1800 знаків із пробілами), нотаріальне засвідчення — 400 грн за документ, засвідчення печаткою бюро — 100 грн. Повний прайс — на сторінці цін. Перекладається весь текст документа, включно з апостилем і позначками на зворотах.

Коли документи йдуть у зворотному напрямку — з України до румунських установ — потрібно проставити апостиль на українському документі. Загальну картину роботи з країною ми зібрали на сторінці країни Румунія.

Типові помилки

• Шукати один орган апостиля. Їх три, і вирішує підпис на документі.
• Нести витяг з торгового реєстру в префектуру. Це напрямок трибуналу.
• Розраховувати на багатомовний витяг. Для України він не скасовує ні апостиля, ні перекладу.
• Апостилювати свідоцтво, видане до 1998 року. Спершу нове свідоцтво в примарії.
• Втратити діакритику або переставити цифру в CNP. Для української установи це розбіжність у даних особи.
• Плутати румунський документ з молдовським. Різні держави, різні органи, різні договори.
• Замовляти переклад у Румунії. Українська установа його майже завжди не приймає.
• Не спитати установу про апостиль. Договір і постанова № 107 іноді дозволяють обійтися без нього.

Як ми це робимо

Спершу ми зʼясовуємо, куди ви подаєте документ і хто його підписав: від першого залежить, чи потрібен апостиль, від другого — у який румунський орган іти. Потім перекладаємо з румунської напряму, переносимо CNP і діакритику символ за символом, узгоджуємо написання імен із вашими українськими документами, засвідчуємо переклад нотаріально й віддаємо комплект готовим до подання.

Для актів цивільного стану це нотаріальний переклад свідоцтва про народження і нотаріальний переклад свідоцтва про шлюб, для судових справ — нотаріальний переклад судового рішення, для витягів і статутів — переклад корпоративних документів, для великих правових обсягів — юридичний переклад.

Надішліть скани й назву установи, яка їх вимагає, — прорахунок буде за 15 хвилин.