МоваПроМоваПро

Хто ставить апостиль у різних країнах: таблиця органів

Опубліковано: 2 листопада 2026 р. · Актуально станом на 2 листопада 2026 р.· Перевірено: Дмитро Ковалик, директор МоваПро, сертифікований перекладач англійської

Автор: Ярослава Капко — сертифікована перекладачка англійської та італійської мов, МоваПро (з 2012 року)

Хто вимагає
ДРАЦС, нотаріуси, реєстратори, суди, Пенсійний фонд України, МОН, банки
Апостиль
потрібен
Засвідчення
апостиль ставить лише держава, яка видала документ; переклад українською з нотаріальним засвідченням робиться в Україні
Строк
залежить від країни й органу — від того самого дня (губернаторство в Туреччині) до 30 днів законного строку (міністерства в Чехії)
Вартість
переклад іноземних документів українською — від 300 грн за стандартну сторінку; нотаріальне засвідчення — 400 грн за документ

Коли іноземний документ потрібно подати в Україні, найдорожче питання — не «скільки коштує переклад», а «куди взагалі йти за апостилем». Інтуїтивна відповідь — у МЗС, бо в Україні апостиль ставлять міністерства, — у більшості європейських країн неправильна.

Нижче — зведена таблиця по дванадцяти країнах, з яких до нас найчастіше приходять документи. І одне правило, яке робить таблицю зрозумілою: орган визначає підпис на документі, а не його тема.

Таблиця: хто ставить апостиль

КраїнаАдміністративні документиСудові та нотаріальніЕлектронний апостиль
ПольщаМЗС (MSZ), відділ легалізації у Варшавіспершу засвідчення в голови окружного суду, потім апостиль МЗС; витяги з KRS — без цього крокунемає даних
Німеччинаєдиного органу немає: залежить від типу документа й федеральної землі; частині документів потрібна попередня засвідчувальна дія (Vorbeglaubigung)так само за землями, судові й нотаріальні — зазвичай через суднемає даних
ЧехіяМіністерство закордонних справМіністерство юстиції (суди, нотаріуси, виконавці, витяг з реєстру судимостей)немає даних
Румуніяпрефектура повітуПалата нотаріусів (нотаріальні), трибунал (суди, виконавці, торговий реєстр)немає даних
Туреччинавалілік (губернаторство), у районах каймакамликкомісія юстиції при суді, де є суд важких злочинівтак — e-Apostil через державний портал послуг
ІталіяPrefetturaProcura della Repubblica (нотаріальні, судові, присяжні переклади)немає даних
Іспаніячотири різні органи залежно від типу документа (RD 1497/2011)декан нотаріальної колегії, секретар уряду TSJ, Мінʼюстнемає даних
Франціянотаріат — з 1 травня 2025, заява на apostille.notaires.frтой самий нотаріат; апостилі апеляційних судів, видані до травня 2025, лишаються чинниминемає даних
Нідерландирайонний суд (rechtbank), будь-який з одинадцятитой самий судні — лише паперовий апостиль
Литванотаріус (з 18.01.2016); МЗС — лише для документів з литовських представництвнотаріустак, з 1 жовтня 2026 — e.Notaras, лише для документів з квалікованим е-підписом
Естоніянотаріус (з 01.01.2010), реєстр апостилів на notar.eeнотаріуснемає даних
Греціядецентралізована адміністрація регіону; регіон — для регіональних служб; Міністерство цифрового управління — для документів gov.grсуд першої інстанціїтак, з 17.07.2023

«Немає даних» означає рівно те, що написано: на момент перевірки ми не знайшли офіційного підтвердження, що країна видає електронні апостилі, — а не що вона їх не видає. Для будь-якої країни актуальний перелік призначених органів публікує HCCH.

Чотири моделі, і жодна з них не «МЗС»

Таблиця виглядає хаотично, доки не побачити, що країни розпадаються на чотири групи.

Міністерська модель. Апостиль ставлять центральні міністерства, поділивши документи між собою: Чехія (МЗС проти Мінʼюсту), Польща (МЗС як фінальна інстанція). Зручно тим, що адреса одна на всю країну; незручно строками.

Нотаріальна модель. Апостиль проставляє нотаріус: Естонія з 2010 року, Литва з 2016, Франція з 1 травня 2025. Швидко й близько до дому — але саме тут найбільше застарілої інформації в мережі, бо зміну повноважень люди ще не засвоїли.

Судова модель. Апостиль ставить суд: Нідерланди (районний суд, і можна будь-який з одинадцяти), Німеччина в частині судових і нотаріальних документів.

Територіальна модель. Повноваження розподілені географічно й за типом органу: Італія, Іспанія, Греція, Туреччина, Румунія. Тут найлегше помилитися адресою — і найчастіше доводиться їхати двічі.

Франція, Литва, Греція: чому в мережі суперечливі інструкції

Три країни з таблиці змінили правила в останні роки, і це головна причина, чому комерційні сторінки суперечать одна одній.

  • Франція передала апостиль нотаріату з 1 травня 2025 року, і дату переносили тричі. Тому в мережі співіснують три покоління інструкцій, і частина досі відправляє в прокуратуру при апеляційному суді.
  • Литва передала апостиль нотаріусам ще у 2016 році, а з 1 жовтня 2026 запустила електронні апостилі.
  • Греція з 17 липня 2023 року видає електронні апостилі, а повноваження там розподілені між децентралізованою адміністрацією, регіоном, судом і Міністерством цифрового управління.

Перед поїздкою звіряйтеся не з блогом, а з базою HCCH або з офіційним порталом країни. Один зайвий погляд економує день.

Цифровий апостиль і український нотаріус

Електронний апостиль — зручність, яка на українському напрямку перетворюється на проблему. Український нотаріус підшиває переклад до документа: фізично, нитками, з печаткою на зшивці. До PDF з QR-кодом підшивати нічого.

Пастка працює у два різні боки:

  • Цифровий штамп. Греція, Туреччина й Литва видають апостиль у цифровій формі — папір для нотаріуса доведеться отримувати окремо або домовлятися про розпечатку.
  • Цифровий документ. Нідерланди, навпаки, електронних апостилів не видають — але половина нідерландських витягів існує як PDF з електронним підписом, і суд апостилювати такий файл не може.

Висновок той самий: питання форми документа вирішують до замовлення, а не після.

А чи потрібен апостиль узагалі

Серед країн таблиці Україна має договори про правову допомогу з Польщею, Чехією, Румунією та Туреччиною (а також, поза таблицею, з Угорщиною, Словаччиною, Болгарією та низкою інших держав). В українських офіційних переліках такі договори фігурують як ті, що звільняють офіційні документи від легалізації. Поверх них з 9 лютого 2023 року діє постанова КМУ № 107: під час воєнного стану і ще 6 місяців після нього документи приймаються без спеціального посвідчення, якщо така практика існувала станом на 24 лютого 2022 року.

Чому ж апостиль просять однаково? Мінʼюст відповідає на це прямо: формулювання статей у різних договорах неоднакові, частина з них охоплює лише документи, якими обмінюються між собою компетентні органи сторін, а там, де договір не працює, діє принцип взаємності — і тоді документ приймають лише з апостилем або консульською легалізацією.

Тож правило просте: спитайте установу, куди подаєте документ, і бажано письмово. Немає відповіді — робіть апостиль. Він ніколи не буває помилкою; він буває зайвим.

Чого апостиль не робить

  • Не перекладає. Апостиль — це засвідчення підпису й печатки, а не мова. Українська установа все одно потребує перекладу українською з нотаріальним засвідченням.
  • Не підтверджує зміст. Він не каже, що документ правильний чи що факт у ньому справжній, — лише що підпис на ньому справжній.
  • Не ставиться в Україні. Апостиль видає тільки держава, яка видала документ. В Україні апостиль на іноземний документ не поставить ніхто.
  • Не ставиться на будь-що. Ламіновані бланки, копії копій, застарілі форми штампа не отримують — у кожній країні свої обмеження (у Румунії, наприклад, апостилюють оригінали свідоцтв, виданих після 1998 року).

Докладно по країнах

Для шести країн з таблиці ми написали окремі розбори — з документом за документом і типовими відмовами: Туреччина, Румунія, Чехія, Італія, Франція, Нідерланди, а також Литва, Греція, Іспанія, Польща і Німеччина.

Якщо документ корпоративний — витяг з реєстру, статут, рішення учасників — почніть із корпоративних документів з ЄС для України. Якщо це рішення іноземного суду, перекладу недостатньо: є окрема процедура визнання, описана в статті іноземне судове рішення в Україні.

США й Канади в таблиці немає свідомо: там логіка інша — у США апостиль ділять між Держдепартаментом і секретарями штатів, а Канада приєдналася до конвенції лише з 11 січня 2024 року. Обидва напрямки розібрані окремо в статті довідка про несудимість зі США і Канади для України — на прикладі найчастішого документа звідти.

Що робити з документом після апостиля

Українська установа приймає іноземний документ з перекладом українською, вірність якого або справжність підпису перекладача засвідчено в установленому порядку. На практиці для ДРАЦС, нотаріуса, реєстратора й суду це нотаріальне засвідчення перекладу: печатки бюро достатньо для внутрішніх потреб і частини банків, але не для державного органу.

Перекладається весь текст документа — включно з текстом апостиля й службовими позначками на зворотах. Переклад іноземних документів українською починається від 300 грн за стандартну сторінку (1800 знаків із пробілами) і залежить від мови; нотаріальне засвідчення — 400 грн за документ, засвідчення печаткою бюро — 100 грн. Повний прайс — на сторінці цін.

Якщо документи йдуть у зворотному напрямку — український документ за кордон — вам потрібно проставити апостиль в Україні; там же описано, яке українське відомство відповідає за який документ.

Як ми це робимо

Ми починаємо з трьох питань: яка держава видала документ, хто його підписав і в якій формі він існує. Відповіді дають адресу органу апостиля, потребу в апостилі взагалі й те, чи зможе з документом працювати український нотаріус. Далі перекладаємо, узгоджуємо написання імен із вашими українськими документами, засвідчуємо переклад нотаріально й віддаємо комплект готовим до подання.

Надішліть скани й назву установи, яка їх вимагає, — прорахунок буде за 15 хвилин.

  1. HCCH — перелік органів, призначених державами-учасницями Гаазької конвенції 1961 року
  2. Netherlands Worldwide (уряд Нідерландів) — апостиль проставляє районний суд
  3. МЗС Румунії — проставлення апостиля в Румунії (органи та порядок)
  4. Апостиль нотаріату Франції — заява через apostille.notaires.fr
  5. Постанова КМУ від 04.02.2023 № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав»

Часті питання

Чому в кожній країні апостиль ставить інший орган?

Бо Гаазька конвенція 1961 року не призначає орган — вона лише зобовʼязує кожну державу-учасницю призначити його самостійно й повідомити депозитарію. Хто саме це буде, вирішує внутрішнє право: в Україні це Мінʼюст, МЗС, МОН, МВС і ДПС, у Нідерландах — районний суд, у Литві, Естонії та з 2025 року у Франції — нотаріат, у Туреччині — губернаторство, в Італії та Румунії — територіальні органи. Актуальний перелік призначених органів для будь-якої країни публікує сам HCCH: саме його варто звіряти, бо комерційні сторінки роками копіюють застарілі списки.

Що насправді визначає, до якого органу йти?

Підпис на документі, а не його тема. Це єдине правило, яке працює в усіх дванадцяти країнах нижче. Довідка про несудимість за змістом адміністративна, але в Чехії її видає реєстр у системі юстиції — отже, Міністерство юстиції, а не МЗС. Присяжний переклад в Італії за змістом освітній чи цивільний, але підписав його перекладач у суді — отже, Procura della Repubblica, а не Prefettura. Румунський витяг з торгового реєстру — трибунал, а не префектура. Перед поїздкою подивіться не на назву документа, а на те, чия печатка й підпис на ньому стоять.

У моїй країні видають електронний апостиль. Чи приймуть його в Україні?

Це питання варто закрити до того, як ви замовите документ. Український нотаріус підшиває переклад до паперового документа — фізично, з печаткою на зшивці. До PDF з QR-кодом підшивати нічого. Серед країн у таблиці електронні апостилі видають Греція (з 17.07.2023), Туреччина (e-Apostil через державний портал послуг) і Литва (з 1 жовтня 2026, через e.Notaras, лише для документів з квалікованим електронним підписом). Нідерланди електронних апостилів не видають взагалі — там, навпаки, проблема в тому, що цифровим є сам документ. Якщо у вашому випадку апостиль буде цифровим, заздалегідь спитайте нотаріуса, чи влаштує його розпечатка з перевіркою за кодом.

Чи можна поставити апостиль на іноземний документ в Україні?

Ні, і це найчастіше непорозуміння на цьому напрямку. Апостиль проставляє лише держава, яка видала документ. Український Мінʼюст, МЗС або МОН не мають повноважень засвідчувати підпис турецького чиновника чи чеського нотаріуса — вони не мають зразка цього підпису. Тому якщо документ уже в Україні, а апостиля на ньому немає, його доведеться відправляти назад або оформлювати через родичів чи представника на місці. У Румунії, наприклад, заяву в префектуру в окремих випадках може подати подружжя власника або родич до другого ступеня — такі опції варто зʼясовувати до того, як ви виїхали.

А якщо між Україною та цією країною є договір про правову допомогу — апостиль узагалі не потрібен?

Іноді справді не потрібен, але вирішує це приймаюча установа. Серед країн таблиці договори про правову допомогу Україна має з Польщею, Чехією, Румунією та Туреччиною; поверх них діє постанова КМУ № 107 від 04.02.2023, яка на час воєнного стану і ще 6 місяців після нього зберігає практику приймання документів без спеціального посвідчення, якщо вона існувала станом на 24 лютого 2022 року. Але Мінʼюст застерігає: формулювання статей у різних договорах неоднакові, частина з них стосується лише документів, якими обмінюються компетентні органи сторін, а поза договором діє принцип взаємності — і тоді документ приймають лише з апостилем або консульською легалізацією. Питайте установу, бажано письмово. Апостиль ніколи не буває помилкою — він буває зайвим.

Потрібна допомога з документами?

Апостиль і легалізація

Потрібен переклад? Надішліть документи — порахуємо за 15 хвилин

Фото або скан у месенджер чи на пошту. Знижка від 5 сторінок.

Схожі статті